СКЛАДОВА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ - ЗАГАРТОВУВАННЯ
Правила загартовування холодовими та тепловими процедурами.
Загартовування — це тренування організму, його підготовка до своєчасної мобілізації. Це один із методів профілактики захворювань і зміцнення здоров’я.
Загартовування не лікує, а попереджає хворобу. Воно підвищує працездатність і витривалість організму, нормалізує емоційний стан.
Під час загартовування слід дотримуватись таких принципів, як систематичність використання всіх процедур, поступовість збільшення сили їхньої дії, послідовність їхнього проведення, урахування індивідуальних особливостей людини і стану її здоров’я, комплексність дії природних чинників.
Існує кілька методів загартовування.
Загартовування повітрям — це найбільш безпечний засіб зміцнення здоров’я, його слід розпочинати з вироблення звички до свіжого повітря.
Повітря впливає на організм температурою, вологістю і швидкістю руху. Дозування повітряних ванн здійснюється або поступовим зниженням температури повітря, або збільшенням тривалості процедури при одній і тій же температурі. Сигналами несприятливого впливу на організм при теплих ваннах є різке почервоніння шкіри і рясне потовиділення, при прохолодних і холодних - поява "гусячої шкіри" і озноб. У цих випадках повітряна ванна припиняється. Холодні ванни можуть приймати лише добре загартовані люди і тільки після лікарського обстеження.
Дотримуйся таких правил:
Правило 1. Спи з відчиненою кватиркою.
Правило 2. Щоденно гуляй і грайся на свіжому повітрі.
Правило 3. Роби повітряні ванни у літню пору — на вулиці, взимку — в кімнаті, відкривши кватирку.
Правило 4. Одягайся за погодою — не перегрівай свій організм теплим одягом.
Загартовування сонцем - сонячні ванни.
Загартовування сонцем покращує обмін речовин, підвищує вміст гемоглобіну в крові, підсилює кровообіг, стимулює травлення, загаль¬ний тонус організму, його стійкість проти інфекції.
Кожен вид сонячних променів надає специфічну дію на організм. Інфрачервоні промені надають теплову дію, мають ультрафіолетові бактерицидні властивості, під їх впливом утворюється пігмент меланін, в результаті чого шкіра набуває смаглявий колір - засмага, що оберігає організм від надлишкової сонячної радіації і опіків. Ультрафіолетові промені необхідні для синтезу в організмі вітаміну Д, без якого порушується ріст і розвиток кісток, нормальна діяльність нервової і м'язової систем. Ультрафіолетові промені в малих дозах збуджує, а в великих - пригнічують ЦНС, можуть призвести до опіку. Якщо після прийому сонячних ванн ви бадьорі і життєрадісні, у вас хороший апетит, міцний, спокійний сон, значить, вони пішли вам на користь. Якщо ви стаєте дратівливим, млявим, погано спите, пропав апетит, - значить, навантаження була велика і потрібно на кілька днів виключити перебування на сонці, а в подальшому скоротити тривалість сонячних ванн.
Дотримуйся таких правил:
Правило 1. Не перегрівайся!
Правило 2. У перші дні засмагай на сонці не більше 10 хвилин.
Правило 3. Найкраще засмагати до 11 години ранку й після 16 годин
Правило 4. Захищай голову від сонячних променів.
Загартовування водою. Водні процедури — це обтирання,
обливання, душ, купання.
Загартовування водою позитивно впливає на організм людини.
Загартовування водою - потужний засіб, що володіє яскраво вираженим охолоджуючим ефектом, так як її теплоємність і теплопровідність у багато разів більше, ніж повітря. Показником впливу водних процедур, що гартують служить реакція шкіри. Якщо на початку процедури вона на короткий час блідне, а потім червоніє, то це говорить про позитивний вплив, отже, фізіологічні механізми терморегуляції справляються з охолодженням. Якщо ж реакція шкіри виражена слабо, збліднення і почервоніння відсутні, то це означає недостатність закаливающего впливу. Треба трохи понизити температуру води або збільшити тривалість процедури. Різке збліднення шкіри, почуття сильного холоду, озноб і тремтіння свідчать про переохолодженні. В цьому випадку треба зменшити холодове навантаження, підвищити температуру води або скоротити час процедури.
До водних процедур відносять обтирання (початковий етап гартування водою), обливання, душ.
На початку загартовування температура води повинна бути плюс 30-32°С і тривалість не більше хвилини. Надалі можна поступово знижувати температуру і збільшувати тривалість до 2 хвилин, включаючи розтирання тіла. При хорошій ступеня загартованості можна приймати контрастний душ, чергуючи 2-3 рази воду 35-40°С з водою 13-20°С протягом 3 хв. Регулярний прийом зазначених водних процедур викликає відчуття свіжості, бадьорості, підвищеної працездатності. При купанні здійснюється комплексний вплив на організм повітря, води і сонячних променів.
Починати купання можна при температурі води 18-20°С і 14-15°С повітря.
Систематичне використання процедур загартовування знижує імовірність простудних захворювань, а то й зовсім позбавляє їх.
Висновок: Загартовування - важливий засіб профілактики
негативних наслідків охолодження організму або дії високих
температур. Систематичне застосування процедур, що
гартують, знижує число простудних захворювань у 2-5
разів, а в окремих випадках майже повністю виключає їх.
Існують три види загартовування: повітрям, сонцем і
водою.
Дотримуйся таких правил:
Правило 1. Обтирай тулуб змоченими у воді руками, а потім енергійно розітри шкіру рушником до відчуття приємної теплоти.
Поступово зменшуй температуру води від 30°С до температури водопровідної.
Правило 2. Найкращий час для загартовування водою — ранок, після фізичної зарядки.
Через місяць від регулярного обтирання переходь до обливань. При загальному обливанні голову залишай сухою.
Правило 3. Для загартовування водою використовуй душ. Спочатку температура води повинна бути 36 °С, а потім її поступово знижують до 20-15 °С. Тривалість процесу — 1-3 хв.
Правило 4. Чудовий вид загартовування — холодні ванни для ніг. Найкращий час — перед сном. Спочатку вода повинна бути комфортно прохолодною, а потім доцільно поступово знижувати її температуру до 12 °С. Тривалість процедури — 1-2 хв. Ноги витирай, а потім розтирай шкіру стоп до почервоніння й відчуття тепла.
Правило 5. Влітку купайся і плавай у штучних і природних водоймах.
Правило 6. Для загартовування водою використовуй душ. Спочатку температура води повинна бути 36 °С, а потім її поступово знижують до 20-15 °С. Тривалість процесу — 1-3 хв.
Правило 7. Чудовий вид загартовування — холодні ванни для ніг. Найкращий час — перед сном. Спочатку вода повинна бути комфортно прохолодною, а потім доцільно поступово знижувати її температуру до 12 °С. Тривалість процедури — 1-2 хв. Ноги витирай, а потім розтирай шкіру стоп до почервоніння й відчуття тепла.
Щоб бути витривалим, мати міцне здоров'я, не боятися застуди і хвороб, треба загартовуватися.
Існує така притча:
У Давньому Римі в холодний день тепло одягнений юнак зустрів старого воїна. На воїні була лише натільна пов'язка.
— Як ти, старий, не змерз у такий холод? — запитав юнак.
— Але ж ти не закриваєш обличчя?— відповів воїн.
— Та це ж обличчя, воно звикло! — здивувався юнак.
— То уяви собі, що я — весь обличчя, — відповів старий воїн. Обличчя звикає до холоду, до змін температури. Так має звикнути і все тіло. Потрібне тренування.
Висновок: Щоб бути витривалим, мати міцне здоров'я, не боятися застуди і хвороб, треба загартовуватися. Загартованість потрібна людям будь-якого віку. Потрібна вона і дітям.
Допомога при опіках.
Опік - ушкодження тканин організму, викликане дією високої температури або деяких хімічних речовин
Термічні опіки виникають у людей в результаті дії високої температури (при загорянні одягу, дотику до гарячого предмету і т.д.) Опіки можуть бути при неправильному користуванні променистою енергією.
Тривале перебування під прямими сонячними променями може викликати сонячний опік шкіри, при цьому з'являються різка почервоніння, болючість, припухлість, а в окремих випадках навіть міхури, підвищується температура тіла, погіршується самопочуття людини.
Тривале перебування під прямими сонячними променями може викликати сонячний опік шкіри, при цьому з'являються різка почервоніння, болючість, припухлість, а в окремих випадках навіть міхури, підвищується температура тіла, погіршується самопочуття людини.
Попередження сонячних опіків полягає в правильному, суворо обмеженому за часом прийомі сонячних ванн і використання спеціальних сонцезахисних засобів (креми, гелі і буд.)
Залежно від вираженості ураження опіки поділяють на 4 ступені
Перша ступінь опіку характеризується почервонінням тієї ділянки шкіри, на який впливав чинник.
Другий ступінь опіку - поява пухирів на місці впливу чинника.
Третя ступінь опіку - неповне відмирання тканини на ділянці тіла, що піддався впливу чинника.
Четверта ступінь опіку - суцільне омертвіння тканин у всю товщу до кісток.
При опіках будь-якого ступеня є зміни, як у місці ураження, так і у всьому організмі, але великі опіки викликають значні зміни в організмі.
При опіках великої площі поверхні шкіри або при глибоких ураженнях часто розвивається первинний опіковий шок, який виникає в перші 1 - 2 години після отримання травми. Хворий з явищем первинного опікового шоку спочатку різко збуджений: людина багато говорить, рухається, жестикулює руками. За фазою збудження настає друга фаза опікового шоку, для якої характерна загальмованість, пасивну поведінку, зниження артеріального тиску, блідість шкірних покривів, поверхневе дихання, прискорений пульс. Шок, який розвивається через 24 - 48 годин від моменту опіку, називається вторинним. При опіку відбувається велика втрата рідини, розпад білків. При розпаді білків утворюється всмоктування токсинів бактерій - все це призводить до інтоксикації (отруєння) організму. Таке отруєння називається токсемією. Токсемія проявляється у хворих вже з опіком II ступеня.
При опіках великої площі поверхні шкіри або при глибоких ураженнях часто розвивається первинний опіковий шок, який виникає в перші 1 - 2 години після отримання травми. Хворий з явищем первинного опікового шоку спочатку різко збуджений: людина багато говорить, рухається, жестикулює руками. За фазою збудження настає друга фаза опікового шоку, для якої характерна загальмованість, пасивну поведінку, зниження артеріального тиску, блідість шкірних покривів, поверхневе дихання, прискорений пульс. Шок, який розвивається через 24 - 48 годин від моменту опіку, називається вторинним. При опіку відбувається велика втрата рідини, розпад білків. При розпаді білків утворюється всмоктування токсинів бактерій - все це призводить до інтоксикації (отруєння) організму. Таке отруєння називається токсемією. Токсемія проявляється у хворих вже з опіком II ступеня.
Перша допомога при термічних опіках
Допомога при обмороженнях.
Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища.
Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля.
Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.
Ступені обмороження.
Обмороження І ступеню
(найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.
Обмороження ІІ ступеню
виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.
При обмороженні ІІІ ступеню
тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.
Обмороження IV ступеню
виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34С.
Перша допомога при обмороженнях
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати уражені місця снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 24 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ:
1. Підготувати реферат або презентацію на тему: "Загартовування - шлях до здорового способу життя" або "Медична допомога при обмороженнях та опіках"
2. Створити колаж на тему:"Медична допомога при обмороженнях та опіках"







Немає коментарів:
Дописати коментар